
Віктор Зарецький – український художник і педагог, який поєднував національні мотиви з європейським модерном. Широкій аудиторії його ім’я часто знайоме передусім у зв’язку з художницею Аллою Горською, його дружиною та мистецькою соратницею. Наприкінці 2025 року до сторіччя від дня народження митця презентували документальний фільм «Вишневий вітер». Тепер кінокомпанія EF PICTURES разом із Фондом Алли Горської та Віктора Зарецького працює над повнометражною ігровою стрічкою з такою самою назвою. Вона відсилає до картини Зарецького, створеної 1966 року. Режисеркою майбутнього фільму стала Васіліса Безпалько, котра також працювала над документальною стрічкою. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду. За словами Безпалько, документальний фільм ознайомив глядачів із біографією художника, а ігровий формат дає змогу глибше дослідити його творчий погляд і внутрішній світ. Режисерка розповіла порталу «Експеримент», як планує показати Зарецького окремою особистістю, не відокремлюючи його історію від Горської.
Наприкінці 2025 року презентували документальний фільм «Вишневий вітер», а тепер ви працюєте над ігровою стрічкою з такою самою назвою. Яку нову оптику дає художній формат для розповіді про Віктора Зарецького? Що він дозволяє показати інакше, ніж документальний фільм?
Документальний фільм був створений в обмежених часових рамках і є радше такою собі збіркою біографічних фактів про художника на тлі історичних подій задля загального знайомства глядача з Віктором Зарецьким, який насправді доволі маловідомий українській публіці.
Художній формат дає простір для значно глибшого дотику до нього як митця і людини, дозволяє розгорнути, насамперед перед собою і тоді вже перед глядачем, його творчий погляд, а не лише фактаж життя. Також для нас художній формат – це спроба завдяки засобам кіно дослідити зображення картини.
Історія Зарецького тісно пов’язана з Аллою Горською, але він був самобутнім художником і педагогом зі своїм творчим баченням. Як у фільмі ви поєднуєте їхню спільну історію з окремим портретом Зарецького?
Так сталося, що загалу здебільшого знайома Алла Горська, тож перед початком роботи над документальним фільмом запит фонду був доволі логічним: розповісти про Віктора як окрему особистість і митця без приставки «чоловік Алли Горської».
Тож наразі в роботі над художньою формою історії для мене лишається дуже важливим фокус на Зарецькому, його баченні, мистецькому шляху й внутрішньому світові, але неможливо і, я б навіть сказала, некоректно геть відсторонитися від їхньої історії любові, спільного творення й трагедії.
Матеріал підготувала Вероніка Рупенталь